- м'яльник
- —————————————————————————————м'я́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
м'яльник
Смотреть что такое "м'яльник" в других словарях:
віяльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сіяльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
віяльник — а, ч. Той, хто перевіває щось, працює на віялці … Український тлумачний словник
глином'яльник — а, ч. Робітник, який місить глиняне тісто … Український тлумачний словник
м'яльник — а, ч. Той, хто щось мне, займається розм якшенням чогось … Український тлумачний словник
підодіяльник — а, ч. Легкий чохол, який одягають на ковдру або прикріплюють до неї; підковдра … Український тлумачний словник
самодіяльник — а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
сіяльник — а, ч. Те саме, що сівач … Український тлумачний словник
сіяльник — [с’і/йал ниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
глином'яльник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
